Педагогіка - контрольна
реферат по педагогике.
дата: 19.06.2008
кол-во страниц: 27 размер: 35.24 kb |
Рейтинг: 6.4 |
Скачать
35.24 kb
(загрузки: 158)
Просмотр:
=shur@= shura19@
Питання № 1. Поняття про педагогіку як науку.
Педагогіка – наука про виховання – іде коренями в глибинні шари людської цивілізації. З'явилося воно разом з першими людьми. Дітей виховували без усякої педагогіки, навіть не підозрюючи про її існування.
Наука педагогіка з'явилася пізніше геометрії, астрономії, як потреба суспільства. Виявилося, що суспільство прогресує – чи швидко повільно, у залежності від того, як у ньому з'являється виховання. З'явилася потреба в:
- узагальненні знань про виховання,
- у створенні спеціальних навчальних виховних заснувань.
У Китаї, Індії, Єгипті, Греції – розвиток філософії (науки про природу, людину, суспільство) – перші педагогічні узагальнення.
У Європі – давньогрецькі філософи Демокрит (460 – 370 р. до н.е.), Сократ (469 – 399 р. до н.е.), Платон (427 – 347 р. до н.е.), Аристотель (384 – 322 р. до н.е.) – про формування особистості (гарними людьми стають більше від вправи, чим від природи). Марко Квинтиман – “Утворення оратора” – основна книга по педагогіці, із творами Цицерона, його вивчали у всіх риторичних школах.
За всіх часів існувала духовна педагогіка – про духовний і фізичний розвиток людей, моральному і трудовому вихованні. У древній Греції повнолітнім вважався той, хто посадив і виростив маслинове дерево – маслинові гаї.
У період середньовіччя – панування церкви – усе виховання в релігійне русло. Утворення втратило прогресивність античних часів. Догматичне навчання існувало 2 століття. Філософи цього часу Тертуман (160 – 222), Августин (354 – 430), Аквипат (1225 – 1274) – створили великі педагогічні трактати, але педагогічна наука далеко вперед не пішла.
Епоха Відродження – педагоги гуманісти.
У XVII в...
Показать следующую страницу
Питання № 1. Поняття про педагогіку як науку.
Педагогіка – наука про виховання – іде коренями в глибинні шари людської цивілізації. З'явилося воно разом з першими людьми. Дітей виховували без усякої педагогіки, навіть не підозрюючи про її існування.
Наука педагогіка з'явилася пізніше геометрії, астрономії, як потреба суспільства. Виявилося, що суспільство прогресує – чи швидко повільно, у залежності від того, як у ньому з'являється виховання. З'явилася потреба в:
- узагальненні знань про виховання,
- у створенні спеціальних навчальних виховних заснувань.
У Китаї, Індії, Єгипті, Греції – розвиток філософії (науки про природу, людину, суспільство) – перші педагогічні узагальнення.
У Європі – давньогрецькі філософи Демокрит (460 – 370 р. до н.е.), Сократ (469 – 399 р. до н.е.), Платон (427 – 347 р. до н.е.), Аристотель (384 – 322 р. до н.е.) – про формування особистості (гарними людьми стають більше від вправи, чим від природи). Марко Квинтиман – “Утворення оратора” – основна книга по педагогіці, із творами Цицерона, його вивчали у всіх риторичних школах.
За всіх часів існувала духовна педагогіка – про духовний і фізичний розвиток людей, моральному і трудовому вихованні. У древній Греції повнолітнім вважався той, хто посадив і виростив маслинове дерево – маслинові гаї.
У період середньовіччя – панування церкви – усе виховання в релігійне русло. Утворення втратило прогресивність античних часів. Догматичне навчання існувало 2 століття. Філософи цього часу Тертуман (160 – 222), Августин (354 – 430), Аквипат (1225 – 1274) – створили великі педагогічні трактати, але педагогічна наука далеко вперед не пішла.
Епоха Відродження – педагоги гуманісти.
У XVII в...
Показать следующую страницу