Поети Молодої музи
реферат по литературе и русскому языку.
дата: 29.11.2008
кол-во страниц: 19 размер: 27.57 kb |
Рейтинг: 3.4 |
Скачать
27.57 kb
(загрузки: 115)
Просмотр:
Поети “ Молодої музи”.
Чи не парадокс, що поетична назва літературноі групи, яка існувала у Львові на початку нашого століття , — ”Молода муза”, досі пов”язана у нашій уяві не з молодістю і поезією,а,навпаки, із занепадництвом і чимось антипоетичним і антиєстетичним ?На жаль ,це так . Єдиною втіхою може бути те, що взагалі чули про “Молоду музу” лише ті, хто вивчав украінську літературу у вузі, у школі ж про “Молоду музу” взагалі не згадували (не було у програмі), а твори учасників групи не друкували.
Хто ж були ці “молодомузівці” чи музики , як вони себе самі себе називали,що зблиснули на обрії української літератури на початку століття?..
Назвемо їх імена—Михайло Яцків,Петро Карманський,Василь Пачовський, БогданЛепкий, СтепанЧарнецький, СидірТвердохліб Остап Луцький...Близьким до цієї групи був юний тоді Михайло Рудницький,що під її крилом починав свою літературну діяльність. Утім, “Молода муза” не була організаціею,яка веде облік своїх членів чи має розроблений статут чи програму.Це був радше клуб літераторів,до якого тяжіло чимало молоді ,що працювала в різних галузях мистецтва: композитор Станіслав Людкевич,скульптор Михайло Паращук, живописець Іван Сиверин,скрипаль і маляр Іван Косинин, флейоніст Осип Шпитко...
Були серед них чи,радше,коло них богемісти,“митці життя" талант яких більше розкривався в розмовах, а не в творах. Треба враховувати, що “молодомузівці” не мали жодного приміщення ,де б вони могли збиратися. То й не дивно—гурток становила молодь,вихідці із сіл та провінційних містечок Галичини, вчорашні випусники університету або ті ,що його не закінчили, канцеляристи, вчителі гімназій чи ”вільні художники”.
Олімпом “Молодої музи” була кав’ярня, напише пізні...
Показать следующую страницу
Чи не парадокс, що поетична назва літературноі групи, яка існувала у Львові на початку нашого століття , — ”Молода муза”, досі пов”язана у нашій уяві не з молодістю і поезією,а,навпаки, із занепадництвом і чимось антипоетичним і антиєстетичним ?На жаль ,це так . Єдиною втіхою може бути те, що взагалі чули про “Молоду музу” лише ті, хто вивчав украінську літературу у вузі, у школі ж про “Молоду музу” взагалі не згадували (не було у програмі), а твори учасників групи не друкували.
Хто ж були ці “молодомузівці” чи музики , як вони себе самі себе називали,що зблиснули на обрії української літератури на початку століття?..
Назвемо їх імена—Михайло Яцків,Петро Карманський,Василь Пачовський, БогданЛепкий, СтепанЧарнецький, СидірТвердохліб Остап Луцький...Близьким до цієї групи був юний тоді Михайло Рудницький,що під її крилом починав свою літературну діяльність. Утім, “Молода муза” не була організаціею,яка веде облік своїх членів чи має розроблений статут чи програму.Це був радше клуб літераторів,до якого тяжіло чимало молоді ,що працювала в різних галузях мистецтва: композитор Станіслав Людкевич,скульптор Михайло Паращук, живописець Іван Сиверин,скрипаль і маляр Іван Косинин, флейоніст Осип Шпитко...
Були серед них чи,радше,коло них богемісти,“митці життя" талант яких більше розкривався в розмовах, а не в творах. Треба враховувати, що “молодомузівці” не мали жодного приміщення ,де б вони могли збиратися. То й не дивно—гурток становила молодь,вихідці із сіл та провінційних містечок Галичини, вчорашні випусники університету або ті ,що його не закінчили, канцеляристи, вчителі гімназій чи ”вільні художники”.
Олімпом “Молодої музи” була кав’ярня, напише пізні...
Показать следующую страницу