Разделение людей и наций /Укр./
реферат по иностранному языку.
дата: 28.04.2010
кол-во страниц: 4 размер: 5.94 kb |
  |
Скачать
5.94 kb
(загрузки: 101)
Просмотр:
Проблема звільнення людини і нації у творах мислителів Кирило-Мифодіївського товариства Alex Kidd Alex Kidd
Проблема звільнення людини і нації у творах мислителів Кирило-Мифодіївського товариства.
З березня 1847 р. студент Київського університету Олексій Петров доніс царським властям про таємне товариство, яке він
випадково виявив. Поліція зразу ж арештувала провідних членів цієї групи й доставила їх у Петербург. У результаті посилених
допитів власті дізналися про існування Кирило-Мефодіївського
товариства - першої на Україні організації політичного спрямування.
Незабаром стало очевидним, що побоювання властей відносно наявності
широкого підпільного руху були перебільшеними. Товариство складалося всього з десятка активних членів та кількох десятків співчуваючих. До групи входили молоді представники української інтелігенції на чолі з Миколою Костомаровим (обдарованим істориком і викладачем університету), вчителем Василем Білозерським
(вихідцем із дворян) та Миколою Гулаком (дрібним,
але високоосвіченим чиновником). Хоч два інших інтелігенти - викладач гімназії та письменник Пантелеймон Куліш і вже
добре знаний поет Тарас Шевченко
- підтримували з товариством не дуже стійкі зв'язки, їх також заарештували. Товариство було не лише малочисельним, а й обмеженим у своїй діяльності. Протягом приблизно 14 місяців його існування « браття» збиралися кілька разів на тривалі філософські й політичні дискусії (під час однієї з них якраз і був присутній донощик Петров) та підготували ряд положень своєї програми.
Найважливіші з цих положень, сформульованих Костомаровим, містились у творі під назвою « Закон Божий (Книга Буття українського народу)» . Написаний в дусі романтизму та ідеалізму того часу, пройнятий...
Показать следующую страницу
Проблема звільнення людини і нації у творах мислителів Кирило-Мифодіївського товариства.
З березня 1847 р. студент Київського університету Олексій Петров доніс царським властям про таємне товариство, яке він
випадково виявив. Поліція зразу ж арештувала провідних членів цієї групи й доставила їх у Петербург. У результаті посилених
допитів власті дізналися про існування Кирило-Мефодіївського
товариства - першої на Україні організації політичного спрямування.
Незабаром стало очевидним, що побоювання властей відносно наявності
широкого підпільного руху були перебільшеними. Товариство складалося всього з десятка активних членів та кількох десятків співчуваючих. До групи входили молоді представники української інтелігенції на чолі з Миколою Костомаровим (обдарованим істориком і викладачем університету), вчителем Василем Білозерським
(вихідцем із дворян) та Миколою Гулаком (дрібним,
але високоосвіченим чиновником). Хоч два інших інтелігенти - викладач гімназії та письменник Пантелеймон Куліш і вже
добре знаний поет Тарас Шевченко
- підтримували з товариством не дуже стійкі зв'язки, їх також заарештували. Товариство було не лише малочисельним, а й обмеженим у своїй діяльності. Протягом приблизно 14 місяців його існування « браття» збиралися кілька разів на тривалі філософські й політичні дискусії (під час однієї з них якраз і був присутній донощик Петров) та підготували ряд положень своєї програми.
Найважливіші з цих положень, сформульованих Костомаровим, містились у творі під назвою « Закон Божий (Книга Буття українського народу)» . Написаний в дусі романтизму та ідеалізму того часу, пройнятий...
Показать следующую страницу