“Енеїда” І.Котляревського – її місце в українській духовній культурі
реферат по иностранному языку.
дата: 02.10.2009
кол-во страниц: 8 размер: 11.89 kb |
 |
Скачать
11.89 kb
(загрузки: 257)
Просмотр:
У XVII—XVIII ст Misha
“Енеїда”
І.Котляревського – її місце в українській духовній культурі.
Реферат
Міністерство освіти України
1999
У XVII– XVIII ст. широкої популярності
набуває бурлеск. Спочатку в Західній Європі, а потім і в Росії з’ являється бурлескний жанр, пов’ язаний з пародіюванням високої, урочистої тематики. Особливо зручною для бурлескно-травестійного пародіювання виявилася Вергілієва “Енеїда”. З’ явився цілий ряд “Перелицьованих “Енеїд” (Д. Лаллі, А. Блюмауера, М. Осидова), а також російських ірої-комічних поем, насамперед бурлескної поеми В. Майнова “Елисей, или Раздраженный Вакх”, у якій відверто пародіювався класичний античний епос.
Бурлескно-травестійні твори були широко представлені у XVIII ст. і на Україні. У пародійних різдвяних і великодніх віршах-травестіях об’ єктом висміювання виступають біблійні мотиви тощо. Бурлеск і травестія в розвитку
українського історико-літературного процесу в цей час, безперечно, мали
позитивне значення. О. Білецький слушно зауважив, що бурлескна (жартівлива) література стала перехідною ланкою від шкільно-церковної схоластики, що не відповідала вже новим духовним потребам українського народу, до
світського, пізніше реалістичного письменства на Україні.
Остаточного удару церковній схоластиці завдала “Енеїда” І.Котляревського.
Приступаючи до опрацювання Вергілієвої “Енеїди”, І.Котляревський використав тільки сюжетну канву античної епопеї. Певною мірою взірцем для нього і була і “Вергилиева Энеида, вывороченная наизнанку” М. Осипова.
Якщо попередники і сучасники І. Котляревського, звертаючись до Вергілія
, насамперед вда...
Показать следующую страницу
“Енеїда”
І.Котляревського – її місце в українській духовній культурі.
Реферат
Міністерство освіти України
1999
У XVII– XVIII ст. широкої популярності
набуває бурлеск. Спочатку в Західній Європі, а потім і в Росії з’ являється бурлескний жанр, пов’ язаний з пародіюванням високої, урочистої тематики. Особливо зручною для бурлескно-травестійного пародіювання виявилася Вергілієва “Енеїда”. З’ явився цілий ряд “Перелицьованих “Енеїд” (Д. Лаллі, А. Блюмауера, М. Осидова), а також російських ірої-комічних поем, насамперед бурлескної поеми В. Майнова “Елисей, или Раздраженный Вакх”, у якій відверто пародіювався класичний античний епос.
Бурлескно-травестійні твори були широко представлені у XVIII ст. і на Україні. У пародійних різдвяних і великодніх віршах-травестіях об’ єктом висміювання виступають біблійні мотиви тощо. Бурлеск і травестія в розвитку
українського історико-літературного процесу в цей час, безперечно, мали
позитивне значення. О. Білецький слушно зауважив, що бурлескна (жартівлива) література стала перехідною ланкою від шкільно-церковної схоластики, що не відповідала вже новим духовним потребам українського народу, до
світського, пізніше реалістичного письменства на Україні.
Остаточного удару церковній схоластиці завдала “Енеїда” І.Котляревського.
Приступаючи до опрацювання Вергілієвої “Енеїди”, І.Котляревський використав тільки сюжетну канву античної епопеї. Певною мірою взірцем для нього і була і “Вергилиева Энеида, вывороченная наизнанку” М. Осипова.
Якщо попередники і сучасники І. Котляревського, звертаючись до Вергілія
, насамперед вда...
Показать следующую страницу